- кивнути
- [киеўну/тие]
-ну/, -не/ш, -неимо/, -неите/; нак. -ни/, -н'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
кивнути — ну/, не/ш, док. Однокр. до кивати 1 3). •• І па/льцем не кивну/ти перен. нічого не зробити … Український тлумачний словник
кивнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
покивати — а/ю, а/єш, док. 1) На знак вітання, згоди, співчуття і т. ін. кивнути кілька разів (головою). || Помахати чимсь. 2) на кого – що і без додатка. Кілька разів кивнути головою у бік кого або чого небудь, вказуючи на нього, здебільшого з осудом … Український тлумачний словник
кив — у, ч. 1) Те саме, що кивок. 2) розм. Уживається як присудок за знач. кивнути … Український тлумачний словник
скивнути — ну/, не/ш, док., однокр., розм. Те саме, що кивнути … Український тлумачний словник